English (for International Impact): Title: Deterministic Decoherence in Quantum Computing: The 0. 72% Vacuum Viscosity Limit and vL-Compensation Algorithm Description: This paper identifies a fundamental, non-stochastic source of decoherence in superconducting quantum processors. By applying the vL-Theory and the vacuum dynamic viscosity constant = 0. 085, the author demonstrates that the persistent two-qubit gate error "plateau" (approx. 0. 72%) is not random noise, but a deterministic result of vacuum medium resistance. Key Highlights: Mathematical Proof: Shows that E₋₈₌₈ₓ ² = (0. 085) ² 0. 0072, aligning perfectly with experimental data from Google Sycamore and IBM Eagle processors. The Solution: Introduces the vL-Compensation Algorithm—a hardware-level pulse-shaping method that offsets vacuum friction before gate execution. Impact: Proposes a path to increase gate fidelity from 99. 2% to 99. 99% without additional cryogenic or structural overhead. This work shifts the quantum error correction paradigm from reactive mitigation to proactive hydrodynamic compensation. Українська (для локального контексту): Назва: Детермінована декогеренція у квантових обчисленнях: Межа вакуумної в'язкості 0. 72% та алгоритм vL-компенсації Опис: Робота ідентифікує фундаментальне, нестохастичне джерело декогеренції в надпровідних квантових процесорах. Застосовуючи vL-теорію та константу динамічної в’язкості вакууму = 0. 085, автор доводить, що стійке «плато» помилок двокубітних вентилів (бл. 0. 72%) — це не випадковий шум, а детермінований результат опору вакуумного середовища. Ключові тези: Математичний доказ: Розрахунок E₋₈₌₈ₓ ² = (0. 085) ² 0. 0072 ідеально збігається з експериментальними даними процесорів Google Sycamore та IBM Eagle. Рішення: Представлено алгоритм vL-компенсації — метод корекції форми керуючого імпульсу, який компенсує в’язке тертя вакууму ще до виконання операції. Значення: Запропоновано шлях до підвищення точності вентилів з 99. 2% до 99. 99% без потреби у додатковому кріогенному чи конструкційному розширенні. Робота змінює парадигму корекції помилок з реактивного виправлення на проактивну гідродинамічну компенсацію.
Artem Lelyavin (Fri,) studied this question.