Social Responsibility in the Classical Model of Market Self-Regulation and in the System of State Regulation of the Economy of Ukraine

У статті визначено суперечності між задекларованими цілями функціонування сучасної української економіки (сформованої економічної системи) та дійсністю економічного буття, що визначається протилежними принципами. Використовуючи актуальну методику оцінки рівня соціальної відповідальності сформульовано ключові відмінності в системі таких протиріч. Метою статті є перевірка класичної моделі ринкового саморегулювання та системи державного регулювання економіки України на відповідність положенням концепції соціальної відповідальності. Головними методами статті є порівняння, аналіз та спостереження. Основну частину статті являє таблиця, яка демонструє відмінності між класичною моделлю ринкової рівноваги та системою змішаної економіки України за такими ознаками: ставлення до людини, головна мета, орієнтація на споживача, сприяння розвитку конкуренції, вплив на зайнятість, витрати на утримання державного апарату, терпимість до зловживань, сприяння розвитку окремих сфер, ставлення до НТП, головна рушійна сила, роль у наповненні бюджету, роль та місце у економічній кризі, дія економічних законів, наявність посередників, кінцева мета тощо. Найсуттєвіша відмінність визначається у кінцевій меті порівнюваних об’єктів. У класичній моделі ринкового саморегулювання – це поєднання продавців та покупців, взаємоузгодження їх економічних інтересів, а в умовах економічної моделі змішаної економіки України – викачування грошей з державного бюджету, формування величезного державного боргу, привласнення національного багатства, економічне закріпачення населення, зокрема через тарифи на послуги житлово-комунального господарства. Загальний висновок: модель класичної ринкової рівноваги набагато більше відповідає цілям соціальної справедливості та є більш соціально відповідальною, через її знеособлення, об’єктивізацію дії ринкового механізму порівняно з моделлю сучасної української економіки. Це обумовлює необхідність кардинальної трансформації дії господарського механізму сучасної України, який веде її до руйнування та остаточного викачування ресурсів. Недоліком проведеного дослідження є порівняння реального стану економіки конкретної країни з моделлю, що була розроблена представниками класичної економічної школи.