Key points are not available for this paper at this time.
У статті розглянуто глобальні фактори, які на сучасному етапі змінюють підходи до монетарної і фіскальної політики як інструментів стабілізації соціально-економічного розвитку, і внутрішні чинники та обмеження монетарного та фінансового стимулювання в Україні. Серед глобальних чинників виділено формування середовища «нової монетарної нормальності» – поєднання низької інфляції і низьких рівноважних реальних відсоткових ставок; технологічні зміни; зміни клімату; зростання нерівності, пандемію Covid-19. Систематизовано глобальні тенденції модифікації монетарної і фіскальної політики у відповідь на дію цих факторів. Серед локальних факторів ефективності монетарно-бюджетного стимулювання в Україні виділено: більш потужний вплив цих заходів на обмінний курс; загальну логіку формування банківської системи в Україні, що відображала структурні й інституційні деформації реального сектора української економіки; ідеологію макроекономічної стабілізації і реформування банківського сектора; відмінність траєкторії реформування банківського сектора і структурних та інституційних змін у реальному секторі економіки; недостатню захищеність прав інвесторів і кредиторів, що блокує трансмісію монетарних стимулів; недобудованість інститутів фінансового ринку, які забезпечують економіку довгостроковим фінансовим ресурсом. Виявлено, що у розвинутих економіках потенціал підвищення ефективності монетарних і фінансових інструментів економічного стимулювання на сучасному етапі криється у збільшенні ролі антициклічної фіскальної політики, посиленні гнучкості монетарної політики та у проведенні інституційних реформ, націлених на покращення забезпечення суспільними благами. В економіках з ринками, що формуються, де ефективність макроекономічного стимулювання обмежується його активним впливом на обмінні курси, розширити простір для монетарно-фіскального стимулювання деякою мірою може перегляд конвенційних поглядів на таке стимулювання розвинутими економіками і міжнародними кредиторами. Втім, потужніший ефект матимуть внутрішні інституційні реформи, які збільшують стійкість економіки і розблоковують перешкоди на шляху стимулюючих імпульсів, та побудова інституцій, які збільшують ефективність взаємодії цих економік з глобальним ринком капіталу, таких як банк розвитку, що використовує глобальні капітали для цілей національного розвитку.
T. Krychevska (Fri,) studied this question.
Synapse has enriched 5 closely related papers on similar clinical questions. Consider them for comparative context: