Визначення факторів зручності користування інтерфейсами

У статті розглянуто актуальну задачу забезпечення зручності користування цифровими інтерфейсами на ранніх стадіях їх проєктування. Обґрунтовано необхідність переходу від інтуїтивного до системного підходу в прототипуванні через ускладнення програмних продуктів та ризики накопичення архітектурних помилок. Запропоновано підхід до виявлення ключових факторів якості інтерфейсів на основі систематизованого літературного огляду. На основі визначених дослідницьких питань розроблено структурований пошуковий запит, що поєднує терміни об'єктної області, метрики якості та методологічні фільтри. Формування вибірки та аналіз джерел виконано з використанням міжнародного методологічного протоколу PRISMA, що дозволило відібрати 19 релевантних повнотекстових наукових праць з баз Scopus та Web of Science Core Collection. Виокремлено та систематизовано чотири ключові групи факторів, що здійснюють суттєвий вплив на зручність користування: структурно-логічні, візуального сприйняття, контексту використання та рівня деталізації прототипу. Розроблено класифікацію типових проблем взаємодії, серед яких домінують навігаційні розриви, зумовлені проєктуванням від внутрішньосистемної ієрархії, візуально-ергономічне перевантаження екранів, дефіцит системного зворотного зв'язку та когнітивно-емоційне виснаження користувачів. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання сформованої бази для розроблення спеціалізованих інженерних чек-листів та алгоритмів евристичного оцінювання інтерфейсів. Застосування результатів дозволяє підвищити точність проєктування, оптимізувати витрати на тестування та мінімізувати ризики перероблення архітектури на стадії написання програмного коду.