Візуальні інтервенції руїни: стріт-арт у формуванні альтернативної естетики арткластерів

Метою дослідження є осмислення графіті та муралів як узагальненої форми візуального стріт-арту, що функціонує в арткластерах постіндустріальних територій як просторово-дизайнерська інтервенція, спрямована на формування альтернативної естетики та переосмислення руїни як культурного ресурсу. Дослідження також спрямоване на виявлення ролі візуальних інтервенцій у процесах трансформації занедбаних індустріальних середовищ у простори культурної активності, творчої взаємодії та експериментального мистецького виробництва. Особливу увагу приділено взаємодії художніх практик із архітектурним середовищем руїн та їхній здатності формувати нові способи сприйняття постіндустріального міського простору. Результати дослідження. У дослідженні проаналізовано графіті та мурали як прояви антиестетики, що виникають у межах арткластерів постіндустріальних територій та функціонують як форми візуального заперечення, спрямовані проти нормативної естетики впорядкованого міського простору. Проаналізовано їхню роль у формуванні естетики нестабільності, маргінальності та тимчасовості в арткластерах, зокрема в контексті постіндустріальних руїн. Встановлено, що такі інтервенції виконують не лише декоративні функції, а й стають інструментом просторової ідентифікації та символічного заперечення домінантних архітектурних й урбаністичних наративів. У результаті взаємодії художніх втручань із матеріальною структурою занедбаної архітектури формуються багатошарові візуальні середовища, в яких руїни, індустріальні сліди та мистецькі практики створюють нові сенсорні та перцептивні сценарії переживання міського простору. Наукова новизна. Наукова новизна полягає в концептуалізації графіті та муралів як єдиного феномена візуального стріт-арту в межах архітектурно-дизайнерського аналізу арткластерів, а також у трактуванні цих практик як невід’ємного елемента альтернативної естетики руїни. Запропонований підхід дозволяє розглядати стріт-арт не лише як форму художнього самовираження, а й як просторову практику, що активно впливає на формування нових культурних та перцептивних моделей постіндустріального ландшафту. Висновки. Доведено, що візуальний стріт-арт відіграє ключову роль у трансформації постіндустріальних просторів на мистецькі кластери, формуючи їхню ідентичність та підкреслюючи тимчасовий і контркультурний характер таких середовищ. Графіті та мурали виступають просторовими маркерами, що сприяють переосмисленню занедбаної індустріальної архітектури та формуванню альтернативних естетичних наративів сучасного міського середовища.