Foreign Experience of Public Management of Territorial Development

Визначено, що історія європейських промислово розвинених країн переконує, що не дивлячись на національні особливості і величезні відмінності між ними в темпах економічних і соціальних змін, в еволюції систем їх адміністративно-територіального поділу спостерігалося багато спільного. У західноєвропейських країнах базовими адміністративно-територіальними одиницями ще в середні століття стали комуни, що сформувалися навколо парафій католицької церкви. Вони стали здійснювати елементарні адміністративні функції - реєстрацію народжень, шлюбів і смертей, облік населення. Зазначено, що існує кілька підстав для типології управління територіальними утвореннями. Але найбільш загальний характер носить типологія систем адміністративно-територіального управління, запропонована. В даний час відносний консерватизм адміністративно-територіального поділу вступає в протиріччя з прогресом в технології, економіці, соціальній структурі та ідентичності людей. Пошук співвідношення стійкості і динаміка територіального устрою, спадкоємність в еволюції його сітки - непросте завдання. Зростання міст призвів до виникнення величезних відмінностей в чисельності населення, економічному, а отже, і податковому потенціалі низових адміністративних одиниць. У більшості країн Заходу (наприклад, в Норвегії) комуни - найстаріші територіальні колективи, де склалися багатовікові традиції общинного самоврядування. Який би малої не була чисельність населення комуни, вона, як правило, зберігає певну, хоча часто і формальну самостійність.