This work proposes an extended phase space interpretation of quantum superposition. Unlike Copenhagen collapse or Many‑Worlds branching, this model treats superposition as a dynamic configuration of amplitude density across possible realizations. It allows entangled states such as GHZ and cluster networks to be understood as self‑sustaining complexes, interference as a filtering mechanism, and coherence limits as geometric and combinatorial boundaries. The approach opens new possibilities for analyzing stability, coherence, and decoherence‑free structures, with implications for simulations and experiments in quantum information and topological systems.---У роботі пропонується розширене фазове просторове тлумачення квантової суперпозиції. На відміну від копенгагенського колапсу чи мультимирового розгалуження, модель розглядає суперпозицію як динамічну конфігурацію амплітудної густини між можливими реалізаціями. Це дозволяє трактувати заплутані стани (GHZ, кластерні мережі) як самопідтримувані комплекси, інтерференцію — як механізм фільтрації, а межі когерентності — як геометричні та комбінаторні границі. Підхід відкриває нові можливості для аналізу стійкості та когерентності, а також для симуляцій і експериментів у квантовій інформації та топологічних системах.
Gorlov (Mon,) studied this question.