Стаття присвячена дослідженню ролі блокчейн-технології у забезпеченні досягнення Цілей сталого розвитку в умовах зростаючої фінансової нестабільності, посилення регуляторних вимог та потреби у підвищенні прозорості економічних процесів. Актуальність теми зумовлена необхідністю пошуку інноваційних інструментів, здатних мінімізувати дефіцит фінансування, підвищити довіру до звітності щодо сталості та забезпечити ефективну координацію між державними, приватними та громадськими інституціями. Метою дослідження є комплексне обґрунтування потенціалу блокчейну як цифрової інфраструктури, що сприяє трансформації механізмів фінансування, енергетичного обміну та кліматичного регулювання у напрямі сталого розвитку. Методологічною основою дослідження є системний підхід, що дозволив розглядати блокчейн як багаторівневу соціально-економічну технологію, а також методи узагальнення, порівняльного аналізу, структуризації та моделювання. Застосування елементів інституційного та економічного аналізу забезпечило можливість оцінити вплив децентралізованих механізмів на зниження трансакційних витрат, підвищення прозорості операцій та формування нових моделей взаємодії між учасниками ринку. У результаті дослідження обґрунтовано, що використання розподілених реєстрів сприяє підвищенню достовірності даних, автоматизації контрольних процедур та скороченню часових витрат на верифікацію операцій. Визначено, що впровадження смарт-контрактів та токенізованих інструментів створює передумови для розвитку фінансової інклюзії, розширення доступу до відновлюваних джерел енергії та удосконалення механізмів екологічного обліку. Доведено, що цифровізація процесів управління на основі блокчейну формує новий рівень довіри між економічними агентами та забезпечує інтеграцію принципів сталості у повсякденну господарську діяльність. Практична цінність статті полягає у можливості використання отриманих результатів для розроблення стратегій цифрової трансформації органів державної влади, корпоративних структур і фінансових установ. Запропоновані підходи можуть бути застосовані при формуванні механізмів прозорої звітності, управління ланцюгами постачання, реалізації енергетичних проєктів та створенні інструментів кліматичного фінансування, що сприятиме підвищенню ефективності досягнення цілей сталого розвитку на національному та міжнародному рівнях.
І. С. Ковова (Tue,) studied this question.