“Неконвенційна зброя”: сек’юритизація історії в російсько-українській війні

У статті з’ясовано алгоритм сек’юритизації кремлівської версії історії та її подальшого використання для спроб леґітимації широкомасштабного вторгнення в Україну та реалізації насильницької історичної політики. Автори обґрунтовують концептуальні засади російського кейсу сек’юритизації пам’яті, визначають роль історії у формуванні сучасного кремлівського режиму, аналізують місце України в російському історичному наративі. Доведено, що історія одночасно виступає і як об’єкт — інструмент відповідної політики, і як суб’єкт — історична політика. Автори розглядають внутрішні та зовнішні напрямки використання історичної політики, аналізують ключові міти офіційного наративу, передусім міт про “Велику Перемогу” у Другій світовій війні. Констатовано, що реалізація історичної політики на тимчасово окупованих територіях набуває крайніх форм: знищення пам’яток історії та культури, репресії проти будь-яких проявів українського патріотизму, зміна символічного й демографічного ландшафту, аґресивне насадження власної ідентичности.