Key points are not available for this paper at this time.
У роботі досліджено передумови (еволюційні та революційні) переходу аграрного сектору світової економіки до моделі сталого розвитку, встановлено міру їх транспарентності та паритетності до внутрішніх (національних) інституціонально-регуляторних умов, зокрема породжених аграрною реформою Л.Д. Кучми, історіографією співіснування (залежно від масштабів сільськогосподарської діяльності, її соціально-економічних цілей) дрібно- і високотоварного аграрного виробництва, культурними цінностями й менталітетом ведення домашнього господарства, а також відносно високою мірою параметризації бідності в країні, у т. ч. щодо частки домогосподарств, у яких у сукупних витратах переважають витрати на продукти харчування. Встановлено гносеологію категорії "сталий розвиток аграрного сектору економіки" та пов'язано її термінологічний апарат через Глобальні Цілі сталого розвитку ООН до 2030 р. Визначено національні "рамки" паритетності й відмінності трактування категорії "сталий розвиток" у наукових роботах провідних вчених-економістів, у т. ч. аграрного профілю, національних та регіональних (локальних) стратегічних і тактичних документах, що регуляторно "тактують" трансформаційні зрушення в аграрному секторі економіки загалом та рослинно-тваринній сфері й переробно-харчовій промисловості зокрема відповідно до глобо-завдань у сфері розвитку сільського господарства та "духу" реформи місцевого самоврядування і бюджетної децентралізації. У межах цілей дослідження визначено ефективність використання аграрним сектором національної економіки потенціалу, наданого Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, у контексті забезпечення оптимуму між екологічним, соціальним та економічним аспектами його розвитку, низького рівня кризогенної чутливості, застосовуючи як "подразник" протиепідемічний режим, спричинений пандемією коронавірусу COVID-19. Це дало змогу розглянути "сталий розвиток аграрного сектору" під кутом зору нової економічної реальності, запропонувати новий підхід до класифікації його факторів, їх поділ та змістове наповнення відповідно до ендо- і екзогенних умов, обгрунтувати необхідність короткострокової зміни "полюсних" пріоритетів у ортодоксальній 3-D моделі сталості: "екологія — соціологія — економіка" під гаслом "Робити багато! Дешево!".
Petrukha et al. (Thu,) studied this question.