У статті досліджено сучасні умови розвитку вітчизняного підприємництва та виявлено ключові індикатори загальнонаціонального рівня, що обумовлюють кризові тенденції здійснення підприємствами господарської діяльності та розвитку як промисловості зокрема, так і економіки Україні загалом. Задля цього було досліджено динаміку внутрішнього валового продукту країни, розглянуто зміну індексів споживчих цін, цін виробників продукції, реальної заробітної платні, обсягів промислового виробництва, а також тенденції зміни кількості суб'єктів господарювання за основними видами економічної діяльності, пов'язану з цим структурну статистику та тенденції результатів їх функціонування протягом 2012—2017 років. У роботі встановлено основні ознаки кризи як економічного явища, а також виявлено особливості антикризового управління підприємства як специфічної складової менеджменту виробничо-комерційної системи. На основі досліджених теоретико-методичних засад антикризового менеджменту у статті розроблено принципову модель механізму антикризового управління підприємством, що розкриває сутність ключових етапів цього процесу, його основні цілі та складові задля їх досягнення. Окрім того, визначено особливу роль в процесі антикризового управління, сутність якого визначається рівнем кризових проявів, створення конкурентних переваг та забезпечення конкурентоспроможності підприємства, що має створити потенціал для формування рівнів його економічного захисту у майбутньому. Також у роботі з урахуванням з урахуванням доробок у цій сфері управлінської науки сформовано суб'єктово-функціональну схему антикризового управління, яка демонструє особливості діяльності керівництва підприємства в контексті попередження та протидії потенційним та фактичним загрозам його сталому розвитку. Окрім того, встановлено принципову ситуаційність виконання управлінських функцій, що залежатиме від типу обраної суб'єктом антикризового управління стратегії та тактики.
No takes yet. Share an insight, caveat, or question.
Didenko et al. (2018) studied this question.