У статті обґрунтовано доцільність розгляду цифрової платформи як інструменту оркестрації вже сформованої бізнес-екосистеми на прикладі сегменту безалкогольних та слабоалкогольних напоїв FMCG. Актуальність дослідження зумовлена фрагментарністю взаємодій між виробниками, дистриб’юторами, логістичними та сервісними компаніями, роздрібними мережами, HoReCa, виробниками холодильного обладнання та телеметрії, що призводить до розрізненості даних, дублювання процесів і підвищення транзакційних та операційних витрат. Метою статті є концептуалізація цифрової платформи як механізму узгодження інтересів учасників, акумулювання, обробки та перерозподілу даних, а також автоматизації ключових операційних процесів для підвищення ефективності функціонування як окремих учасників, так і екосистеми загалом. Методологічну основу становить якісний екосистемно-орієнтований аналіз галузевого кейсу із застосуванням підходу industry mapping. У дослідженні ідентифіковано 12 груп типових учасників екосистеми та проаналізовано 32 ключові кейси їх взаємодії, що дозволило систематизувати основні операційні процеси та типи даних, які генеруються в межах екосистеми (дані про споживання, продажі, запаси, рух продукції та обладнання, показники роботи холодильного обладнання, сервісне обслуговування, фінансові та ESG-показники). Доведено, що інтеграція цих даних на єдиній платформі створює передумови для автоматизації замовлень і логістики, впровадження предиктивного технічного обслуговування, підвищення контролю дотримання стандартів викладки та температурного режиму, оптимізації запасів і маршрутизації. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні платформи як інструменту управління усталеною галузевою бізнес-екосистемою поза межами ІТ-сектору. Практичне значення результатів полягає у формуванні концептуальних засад проєктування платформеної екосистеми для діючих промислових бізнес-екосистем з метою підвищення їх прозорості, керованості та економічної ефективності.
А. С. Белановський (Tue,) studied this question.