Стаття присвячена комплексному аналізу сутності, специфіки ціноутворення на ринку об’єктів інтелектуальної власності. Розглянуто теоретичні та практичні аспекти ціноутворення об’єктів інтелектуальної власності та вплив процесів цифровізації економіки на нього. Досліджено, що в сучасних умовах діджиталізації ринок об’єктів інтелектуальної власності зростає, а з ним внаслідок трансформаційних процесів в економіці , процес ціноутворення іноді набуває невизначеного характеру. Узагальнено основні тенденції розвитку складного процесу та головні шляхи визначення ціни на той чи інший об’єкт інтелектуальної власності. Вказано основні інструменти та їх класифікацію, що використовуються під час оцінки певних об’єктів інтелектуальної власності на сучасному етапі розвитку економічного середовища. У статті авторами висловлено думка про те, що різні поєднання факторів попиту, пропозиції, ринкової кон'юнктури та законодавчої інфраструктури, а також специфіка об’єктів інтелектуальної власності як товару зумовлюють особливий характер ціноутворення на ринку інтелектуальної власності. Обґрунтовується актуальність дослідження трактування ціни не лише як категорії обміну, але як такої, що має глибоке коріння у сферах виробництва споживання та на ринку об’єктів інтелектуальної власності. Послідовно розвиваючи гіпотезу про взаємозв’язок трудової теорії вартості та теорії граничної корисності, автори описують модель ціноутворення на рину об’єктів інтелектуальної власності в умовах становлення цифрової економіки. Доведено, що механізм ринкового ціноутворення здатен відобразити умови, зміст, результати і міру комерціалізації результатів інтелектуальної діяльності. При цьому, механізм ринкового ціноутворення повинен враховувати ризики комерціалізації інтелектуальної власності які орієнтовані на суб’єктів господарювання, що здійснюють інноваційну діяльність та вкладають кошти у інтелектуальний капітал. Встановлено, що зазначений механізм відіграє основоположну роль у залучені результатів інтелектуальної діяльності до розвитку ринку об’єктів інтелектуальної власності, а також для оцінки перспектив інвестування коштів у відповідні об’єкти. Використано сукупність методів емпіричного і теоретичного дослідження, а також методи аналізу та узагальнення. Охарактеризовано сучасний стан та перспективи ринку об’єктів інтелектуальної власності та його роль в сучасній економіці. Інтелектуальна власність позиціонується в якості джерела інноваційного розвитку.
No takes yet. Share an insight, caveat, or question.
Osetskyi et al. (2022) studied this question.