Key points are not available for this paper at this time.
Недосконале податкове законодавство, високий рівень корупції та тіньової економіки призводять до погіршення макроекономічної ситуації та економічних дисбалансів у країнах. Найгострішою проблемою для багатьох країн стає невідповідність фактичних податкових надходжень держави її потенційним можливостям. Ці процеси зумовлюють скорочення надходжень до бюджету через утворення податкових розривів. Метою дослідження є встановлення причинно-наслідкових зв’язків між податковими розривами за основними видами податків та рівнем макроекономічної стабільності. Порівняльний аналіз теоретичних основ оцінки макроекономічної стабільності показує, що найбільшою мірою вимога забезпечення достовірних порівнянь різних країн і досягнення основних цілей стабілізаційної політики можлива за допомогою концепції п’ятикутника макроекономічної стабільності. У статті розглянуто базовий варіант цієї концепції (розроблений Г. Колодко) та її модифікації. Автори встановили, що платники податків часто вдаються до різноманітних схем заниження ПДВ та митних зборів із усіх непрямих податків. У дослідженні розраховано обсяг податкових розривів з податку на додану вартість. Емпіричне дослідження причинно-наслідкових зв’язків податкових розривів від податку на додану вартість та макроекономічної стабільності здійснюється в такій логічній послідовності: визначення порядку інтеграції рядів за допомогою однокореневих критеріїв (ADF, IPS, LLC); оцінка коінтеграції рядів за допомогою панельних тестів (Педроні та Као), визначення сили та напрямку причинно-наслідкового зв’язку між рядами на основі динамічного підходу (модель VEC). Висновки щодо обсягу податкових розривів за основними видами податків та їх причинно-наслідкового зв’язку з рівнем макроекономічної стабільності можуть стати об’єктами для правового регулювання організацією сплати податків до державного бюджету.
Lyulyov et al. (Mon,) studied this question.