Answers are grounded in this paper and cite their sources.
У статті розглянуто основні принципи проникнення запозичень в українську морську термінологію та особливості їхньої адаптації в дискурсі морської тематики. Аналіз матеріалу дослідження дав можливість дійти таких висновків: іншомовні запозичення мають системний характер і можуть бути представлені в ієрархічній послідовності елементів – слово, словосполучення, речення; активізація одиниць різних структурно-семантичних особливостей залежить від функціональної завантаженості конкретної семітологічної одиниці; іншомовні слова в мові-реципієнті можуть бути представлені фонетичними, графічними і граматичними ознаками. З точки зору ступеня їх асиміляції виділяються неасимільовані, частково асимільовані, повністю асимільовані термінологічні одиниці. Більшість іншомовних термінів за своєю семантикою збігаються зі значенням аутентичної мови (63%), крім того, спостерігається розширення семантики – результат метонімічного перенесення, що проявляється у збільшенні семантичного обсягу слова за рахунок узагальнення або генералізації його значення у процесі історичного розвитку (21%) та її звуження – результат метонімічного перенесення, який проявляється у зменшенні семантичного обсягу слова за рахунок сем у процесі його історичного розвитку (16%). Характеристика іншомовних одиниць морської тематики доводить правомірність виділення таких інтралінгвістичних причин втілення запозичення, як потреба в номінації нових предметів, понять і явищ та економія мовних засобів. При цьому залежно від часу розвитку суспільства та його міжнародних зв’язків інтенсивність проникнення іншомовних слів у лексичний фонд української мови неоднакова. Вивчення питань рецепції одиниць морської тематики однієї лінгвокультури іншою продемонструвало, що взаємодія елементів різних кодових систем мови призводить до актуалізації нових смислів, сприяє активізації інформативного потенціалу науково-технічного дискурсу, дозволяє дати більш точні характеристики понять у морській сфері.
No takes yet. Share an insight, caveat, or question.
Korolova et al. (2024) studied this question.
Synapse has enriched one related paper. Consider it for comparative context: