Psychological Features of the Manifestation of Coping Strategies of Educational Process Participants With Different Levels of Hardiness

У статті розглянуто проблему життєстійкості особистості, а саме її значення у розвитку та особливостях прояву копінг стратегіях поведінки. Підкреслено особливе значення формування та розвитку цих феноменів в учасників освітнього процесу. Зокрема, зроблено акцент на тих труднощах, з якими наразі стикаються учасники освітнього процесу, а саме наслідки карантинних обмежень викликаних корона вірусної пандемії, відчуття ізоляції, внутрішнього дискомфорту, відчуття ізоляції та загального психоемоційного напруження викликаного військовим станом. У статті розкрито психологічний зміст поняття копінг стратегій поведінки, представлено основні їх види та механізми прояву. Виділено основні підходи до тлумачення особливостей функціонування копінг стратегій, а також наведені основні відмінності копінг стратегій від психологічного захисту особистості. Підкреслено, що людина, яка здатна до прояву конструктивної копінг поведінки, зазвичай має певні особистісні диспозиції, які пов’язані з силою волі, внутрішнім локусом контролю, орієнтацією на дію, високим ступенем опору до стресу, а головне сформовану життєстійкість особистості, яка й забезпечує ефективну адаптацію людини, допомагає впоратися з ситуацією, послабити або уникнути стрес, упоратися з ним або захистити себе від стресової ситуації. Серед найбільш ефективних копінг стратегій поведінки провідну роль відіграє «позитивне тлумачення», яке забезпечує здатність надання ситуації нетривіального сенсу та найбільшим чином сприяє зміні особистісного ставлення до неї. Визначено, що ефективність їх прояву значною мірою залежить від рівня життєстійкості особистості. Доведено зв’язок життєстійкості та вибору копінг стратегій особистості, а саме представлені результати емпіричного дослідження щодо відмінностей у прояві копінг стратегій у осіб з різним рівнем життєстійкості. Так, люди з високою життєстійкістю більше схильні до конструктивного вирішення проблем, зокрема до проактивних копінг стратегій, а саме активізації внутрішніх ресурсів задля вирішення проблемної ситуації та досягнення поставлених задач, що в свою чергу, забезпечує процес особистісного зростання. В той час, як люди з низьким рівнем життєстійкості мають тенденцію використовувати дезадаптивні стратегії копінг поведінки.