Сучасні аспекти діагностики та лікування анафілаксії. Частина 3

Резюме. Мета огляду полягає у деталізації тригерів анафілаксії, зокрема лікарських засобів, таких як антибіотики, хіміопрепарати, моноклональні антитіла, анестетики та нейром’язові блокатори, β-блокатори та інгібітори АПФ, впливі кофакторів, мастоцитозу і клональних порушень тучних клітин на частоту розвитку анафілаксії. Важливе значення має надання алергологам та медичним працівникам знань про нові підходи щодо ведення пацієнтів з анафілаксією, що дозволить покращити її діагностику, лікування та профілактику. Встановлена наявність кофакторів анафілаксії, які не є частиною імунологічного механізму, але модулюють початок анафілаксії, оскільки в їх присутності анафілактичні реакції стають більш серйозними та/або виникають при нижчій концентрації алергену. Діагностика анафілаксії ґрунтується на проведенні шкірних тестів, вимірюванні специфічних IgE до харчових продуктів, ліків та отрути комах. Ефективність невідкладної допомоги при виникненні анафілаксії залежить від раннього її розпізнавання та швидкого застосування епінефрину (адреналіну).