Віддалені наслідки бронхолегеневої дисплазії у дітей: сучасний погляд на проблему

Резюме. У статті обговорюються дискусійні проблеми бронхолегеневої дисплазії. Розглядаються питання оптимального визначення захворювання, віддалених наслідків, діагностики, лікування і профілактики, що викликає багато неоднозначних питань серед різних спеціалістів – неонатологів, реаніматологів, пульмонологів, педіатрів і сімейних лікарів. Проаналізовано характер морфологічних змін в бронхолегеневоій системі дітей, котрі знаходились у неонатальному та грудному віці на штучній вентиляції легень на прикладі 50 протоколів автопсій. Більшість дітей народилися недоношеними (94 %) та отримували різну тривалість штучної вентиляції легень: І група (30 випадків) 1 – 72 год, ІІ група (4 випадки) – 72-120 год, ІІІ група (2 випадки) – 120-150 год, ІV група (14 випадків) – понад 150 год. Морфологічне дослідження некроптатів легень дітей, які протягом періоду новонародженості та грудного віку потребували респіраторної підтримки дозволяє нам стверджувати, що із збільшенням тривалості респіраторної терапії поглиблюються патологічні зміни в бронхолегеневій системі. Подано зображення структурних змін в легенях, які призводили до порушення дихання за рестриктивним або обструктивним типом. Проведений огляд літературних даних та систематизовано алгоритми катамнестичного спостереження дітей з бронхолегеневою дисплазією на амбулаторному рівні із врахуванням короткострокових та віддалених наслідків.