Шляхи Організації Лікування Логоневрозу: Аспекти Фізичної Реабілітації

Мета нашого дослідження – показати основні шляхи організації лікування логоневрозу, визначити домінувальні аспекти фізичної реабілітації в цьому процесові. Методи дослідження. Методами дослідження були метод спостереження та метод емпіричного дослідження хворих. Місцем організації емпіричного етапу нашого дослідження стала психіатрична лікарня № 1 м. Києва, грудень 2022 – лютий 2023. За допомогою клініко-патопсихологічних та анамнестичних методів було обстежено 86 дітей віком 3–12 років (середній вік 8 ± 0,5 року) з логоневрозом в анамнезі. Результати дослідження. В процесі лікування логоневрозу спонтанне мовлення (мимовільне, самостійне) є найскладнішим для тих, хто заїкається, бо воно припускає природний і досить активний процес спілкування дитини з оточуючими: запитання, прохання, звернення, повідомлення, обмін думками, вираження побажань і т.д. Таким чином, процес організації вільного самостійного мовлення у дітей, що заїкаються, формується на мовних заняттях у такій послідовності: спільно-відображувальне мовлення; відповідно-запитальна форма мовлення; переказ або розповідь; спонтанне мовлення. Висновки. З урахуванням всіх перерахованих форм мовлення мовленнєві вправи з метою лікування логоневрозу мають будуватися логопедом у такій послідовності: завчений текст; текст, що пацієнт відпрацював вголос; подумки продуманий текст; незнайомий текст, експромт. Отже, труднощі в мовленні тих, хто заїкається, зростають залежно від того, чи вимовляє дитина окремі звуки, слова або фрази. В останньому випадку частіше за все трапляються запинки. Причому в складній фразі їх надто більше, ніж у простій, а в зв’язаних за смислом фразах (переказ, розповідь) більше, ніж в окремо взятих.