Теоретичні Підходи Щодо Розвитку Професійних Планів Курсантів Як Об’єктів Навчання: Психологічний Аспект

У статті висвітлено теоретичні підходи до розуміння понять «професійне самовизначення» та «професійний план» у об’єктів навчання, пояснено їхній взаємозв’язок. Розкрито сутність професійного самовизначення об’єктів навчання як динамічного процесу, який полягає у переході від імпульсивного прийняття рішення щодо вибору майбутньої професії до реального самовизначення, яке можна здійснити лише за умови якісного аналізу як практичних можливостей свої діяльності, так і власних внутрішніх ресурсів. Зазначено, що професійний план конкретизує самовизначення об’єктів навчання, надає йому діяльнісного та цілеспрямованого характеру. Він конкретизує самовизначення особистості курсанта, надає йому діяльнісного та цілеспрямованого характеру, тому його можна розглядати як стимул розвитку особистості курсанта як майбутнього офіцера. Виникаючі професійні плани, перспективні цілі курсанта зазвичай не співвідносяться із досягнутим ним рівнем оволодіння засобами, необхідними для їхнього досягнення, що створює основу внутрішньої суперечності та особистісного і професійного розвитку. Його вирішення стимулює розвиток і корекцію нових потреб і планів. Професійні плани курсантів є засобом здійснення ними професійних цілей, їхньою конкретизацією у хронологічному та змістовому аспектах. Вони визначають порядок дій, які необхідні для реалізації курсантом професійних цілей як основних орієнтирів у майбутньому (мотиви професійного зростання та військової кар’єри тощо). Проте професійні плани курсантів не обмежуються лише раціональним визначенням ними провідних завдань та цілей, а зазвичай містять динамічний образ бажаного професійного майбутнього: курсант моделює та програє певні ситуації після виконання тих чи інших завдань, уявляє себе у майбутньому як військовослужбовця певної кваліфікації.