Oсобливості загострень бронхіальної астми в постковідному періоді

Резюме. COVID-19 протікає хвилеподібно і непередбачувано, захворювання може набувати тяжкого перебігу після тимчасового покращення, тому особливої актуальності набуває період відновлення пацієнтів після COVID-19. У частини пацієнтів з бронхіальною астмою (БА) після перенесеного COVID-19 виникає персистуюче погіршення симптомів та загострення астми. Мета роботи: дослідити особливості та частоту загострень БА в постковідному періоді серед госпіталізованих до пульмонологічного стаціонару хворих з постковідним синдромом. Матеріали та методи. Проаналізовані клініко-функціональні показники, лабораторні результати, дані комп’ютерної томографії органів грудної клітки (КТ ОГК) та фібробронхоскопії в динаміці у 114 хворих з постковідним синдромом, які знаходились на лікуванні в клінічних відділеннях Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України. Пацієнтам проводилось мікробіологічне обстеження мокротиння або бронхоальвеолярного змиву на наявність патогенної бактеріальної та грибкової флори. Наявність вірусної інфекції Епштейн-Барр (EBV) визначали методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) слини та зразків з носоглотки. Результати. Серед 114 хворих (у віці від 18 до 85 років) з постковідним синдромом, які знаходилися на стаціонарному лікуванні, частка осіб з загостренням БА складала 17 (14,9 %) пацієнтів. Усі обстежені з БА в постковідному періоді мали неконтрольований перебіг астми. У 4 (23,5 %) з 17 хворих БА поєднувалась з хронічним обструктивним захворюванням легень, 3 (17,6 %) пацієнти мали бронхоектатичну хворобу, 8 (47,1 %) пацієнтів спостерігалися з приводу серцево-судинних захворювань, 2 (11,8 %) – з приводу захворювань травної та ендокринної систем. У 4 (23,5 %) пацієнтів діагностовано сезонний алергічний риніт, у 6 (35,3 %) – цілорічний алергічний риносинусит, у 1 (5,9 %) пацієнтки – поліпозний етмоїдит. Хронічний тонзиліт мали 7 (41,2 %) пацієнтів. За даними спірометрії більш ніж у половини хворих спостерігалася фіксована бронхіальна обструкція та обструкція дрібних дихальних шляхів. Методом ПЛР слини та матеріалу носоглотки у 12 (70,6 %) з 17 хворих визначено позитивний тест на EBV. Висновки. Особливостями загострень БА в постковідному періоді є відсутність ефекту від посилення базисної терапії, застосування системної кортикостероїдної та антибактеріальної терапії, відсутність розвитку додаткових емфізематозних змін в легенях за даними КТ ОГК, реактивація хронічної EBV-інфекції.