Answers are grounded in this paper and cite their sources.
Резюме. Метою даної роботи було проведення аналізу літературних джерел та демонстрація на клінічному прикладі, як реактивація вірусної інфекції Епштейн-Барр у хворої з затяжним запальним процесом у верхніх дихальних шляхах та бронхітом з обструктивним синдромом стала причиною гіпердіагностики бронхіальної астми (БА). Вірус Епштейн-Барр (EBV) є найпотужнішим трансформуючим γ-герпесвірусом людини 4-го типу, якому належить значуща роль у формуванні вторинних імунодефіцитних станів та в розповсюдженості захворювань, які індуковані або асоційовані з EBV-інфекцією – злоякісних новоутворень, аутоімунних захворювань, ідіопатичного легеневого фіброзу, у формуванні алергопатології. За літературними даними визначено, що дисбаланс у функціонуванні системи противірусних і регуляторних цитокінів при ЕВV-інфекції може потенціювати механізми розвитку будь-якої патології. У зв`язку з тим, що дослідження на вірусну інфекцію Епштейн-Барр не є обов`язковими, часто реактивація цієї інфекції залишається не діагностованою. Наведений клінічний випадок демонструє, як реактивація вірусної інфекції Епштейн-Барр у хворої з затяжним запальним процесом у верхніх дихальних шляхах та бронхітом з обструктивним синдромом стала причиною гіпердіагностики БА. Висновок. Імуноферментний аналіз (ІФА) та полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) – методи, які доповнюють один одного, є найбільш інформативними при виявленні первинної форми EBV-інфекції та рецидивної. Дані методи доцільно призначати для виявлення активності EBV-інфекції у хворих з затяжним запальним процесом у верхніх дихальних шляхах та бронхітом з обструктивним синдромом, а також пацієнтам на хронічні бронхообструктивні захворювання при інфекційних загостреннях, які не піддаються лікуванню стандартними методами.
No takes yet. Share an insight, caveat, or question.
V. І. Іgnatieva (2020) studied this question.
Synapse has enriched 10 related papers. Consider them for comparative context: